ПІДСУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСУШИ́ТИ, сушу́, су́шиш, док., перех.
1. Трохи висушувати. Ми збираємо льон, підсушуємо його в снопиках і обмолочуємо (Колг. Укр., 7, 1956, 30); В степових районах при ранньому збиранні [кукурудзи].. є можливість підсушити качани (Наука.., 9, 1956, 20); — Ось тільки підсушить трохи вітрець низину, зараз же почнемо сівбу [буряків] (Крот., Сини.., 1948, 50).
2. перен., розм. Робити сухорлявим, худим. Старість.. якось одразу підсушила дорідного Дорохтея Плачинду (Стельмах, Хліб.., 1959, 324).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 512.