ПІДСІ́ЯНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підсі́яти. Схилилася [Одарка Степанівна] над рядком і торкнула рукою блідо-зелені бурячки, які були підсіяні пізніше, замість знищених шкідниками (Жур., Дорога.., 1948, 60).
2. у знач. прикм. Посіяний пізніше, додатково. Більшість підсіяних культур нарощує урожай після збирання основної культури (Колг. Укр., 8, 1961, 30 ).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 501.