ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. підтве́рдити. Історичне значення перемоги соціалізму в СРСР полягає в тому, що в досвіді нашої партії і народу марксистсько-ленінське вчення про будівництво нового суспільства дістало широке і незаперечне підтвердження (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 25); Мов на підтвердження дідусевих слів, чорну хмару враз пронизала покручена вогненна стріла (Збан., Мор. чайка,1959, 136).
2. Те, що підтверджує, чим підтверджується що-небудь. Гетьман Брюховецький дістав звання боярина і підтвердження на рангове володіння Гадячем з усіма околицями (Іст. УРСР, І, 1953, 282); [Оксана:] Візьміть під варту його. У трюм ведіть. Тримати там, аж поки не прибуде підтвердження з Москви (Корн., I, 1955,62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 513.