ПІДХЛІ́БНИЙ, а, е, діал. Власт. підхлібникові; підлесливий. — Боже помагай, Анно! — промовила [Рахіра] підхлібним голосом (Коб., II, 1956, 158); Всі уже посміхалися підхлібними.. усмішками (Хотк., II, 1966, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 521.