ПІДІГРІ́ТИЙ, рідко ПІДОГРІ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підігрі́ти, підогрі́ти. — Хіба це зерно — це гіркі наші сльози, — неждано одного вечора промовив Гранчак, поклав ложку на пружок миски з вдруге підігрітою кутею і вийшов із хати (Стельмах, І, 1962, 211); У безсилій люті, підігрітий горілкою, Нур підігрівав себе ще й думками. Ні, він сам трупом ляже, а не віддасть Романові своєї дочки! (Ткач, Арена, 1960, 51).
2. у знач. прикм. Теплий, гарячий внаслідок підігрівання. На шляху від свердловини до нафтопереробних заводів рідке паливо проходить дві-три перевалочні бази, і на кожній такій базі його підігрівають. Часті перекачування підігрітої нафти з резервуара в резервуар.. спричиняються до великих втрат (Рад. Укр., 11.І 1963, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 429.