ПІДІПХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до підпиха́ти. Дорош питає, хто поведе машину. Чугай каже: — Я, — і сідає за руль.. — Може, підіпхнути? (Тют., Вир, 1964, 327).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 430.