ПІ́ЙЛО, а, с.
1. Рідка їжа для худоби з висівками, борошном і т. ін. Вона.. тільки дивилась, як свині перекидали пійло, місили ногами їжу (Коцюб., II, 1955, 51); Слабким телятам даємо пійло з концентратів, і вони швидко поправляються (Хлібороб Укр., 9, 1963, 7).
2. розм. Те саме, що питво́ 1.Настя Певна.. наливала в кухлі гаряче пійло (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 355).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 530.