ПІКЛУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. піклува́тися. Север делікатно струшує іней з мого волосся. Як він уміє так непомітно гарно виявляти своє піклування про мене! (Вільде, Сестри.., 1958, 54); Яскравим проявом піклування партії та уряду про добробут трудящих є поступове переведення робітників і службовців на скорочений робочий день (Наука.., 2, 1960, 2); Подякують колись йому за піклування [про землю] (Коцюб., І, 1955, 116); Трьох важко поранених ми зоставляли в танку — на піклування товариша К. (Ю. Янов., І, 1954, 55); — Вже, — відповів Боженко з ноткою якогось навіть піклування в голосі (Довж., І, 1958, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 533.