ПІЛО́Т, а, ч. Той, хто управляє літальним апаратом. Пілот перед вильотом довідується на метеорологічній станції про стан атмосфери (Фіз. геогр., 5, 1956, 95); Степан Глушак, батько пілота, стріляє з маузера в порушників кордону (Довж., Зач. Десна, 1957, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 534.