ПІЛОТА́Ж, у, ч. Уміння управляти літальним апаратом, а також така дія. [Тарасов:] Сьогодні вам належить виконати відповідальні завдання пілотажу (Мик., І, 1957, 499); * Образно. — На віршах теж потрібний вищий пілотаж..? (Ю. Янов., І, 1958, 271).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 534.