ПІСЛЯЗ’Ї́ЗДІВСЬКИЙ, а, е. Який буває, здійснюється, відбувається, настає і т. ін. після з’їзду. В справжнє торжество ідей дружби народів вилився післяз’їздівський урочистий вечір дружби братніх літератур у Києві (Літ. газ., 20. III 1959, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 543.