ПІСО́ЧОК, чку, ч. Пестл. до пісо́к 1. В дворі Настя пісочком чистить перстень (Вас., III, 1960, 322); Діти бавляться на пісочку, і пісня лунає над Збручем (Жур., Вечір.., 1958, 313); — Ось наш височанський сорт картоплі, — хвалився Андрій.. — Росте на пісочку і сама розварюється на пісок (Збан., Переджнив’я, 1960, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 545.