РАДІОПЕРЕДАВА́Ч, а, ч. Пристрій для передавання інформації на відстань за допомогою радіохвиль. Радіопередавач призначається для створення електричних коливань високої частоти і випромінювання в простір їх енергії у вигляді електромагнітних хвиль (Осн. радіотехн., 1957, 111); В кутку радіопередавач, біля нього юна радистка (Ю. Янов., І, 1954, 153).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 433.