РАДІОЧУТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість живих організмів виявляти зміни під дією іонізуючого випромінювання. Дослідження радіочутливості рослин провадяться у двох напрямках. Вивчається гостре короткочасне опромінювання насіння і вирощування рослин на гамма-полях (Хлібороб Укр., 10, 1968, 30); Встановлено, що радіочутливість [рослин] підвищується з підвищенням температури (Укр., бот. ж., XVII, 3, 1960, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 435.