РА́ДІСНІСТЬ, ності, ж., рідко. Стан за знач. ра́дісний 1, 2. По-новому стоїть у пожовтневих творах письменника [С. Васильченка] і проблема світосприймання дітей. Тепер природні якості юних героїв — радісність, дотепність, кмітливість не вступають у суперечність з умовами їхнього життя (Рад. літ-во, 5, 1965, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 436.