РАЙО́Н, у, ч.
1. Адміністративно-територіальна одиниця в СРСР, яка є складовою частиною республік, країв, областей та великих міст. Обком партії, відряджуючи Семена Яремченка до Григорівни, поставив перед ним завдання — «створити підпільні групи по селах Переяславського та суміжних двох районів» (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 5); Жовтневий район Києва; // розм. Адміністративний центр такої одиниці та керівні установи в ньому. Йонька.. гайнув полтавським шляхом прямо в Зіньків — скаржитися в райвиконком. На Беєвій горі його наздогнав Прокіп Тетеря, що їхав дрожками в район (Тют., Вир, 1964, 92); Невже цього [несправедливості] не бачили всі численні представники з району й області?.. Заруба став біля вікна, замислився (Кучер, Трудна любов, 1960, 37).
2. Частина території, що становить єдине ціле як економічна, промислова, географічна і т. ін. одиниця. Україна — один із найважливіших районів по виробництву сільськогосподарської продукції (Знання.., 10, 1971, 4); // Частина території, що має характерні для неї ознаки. Найдовше боровся за свою незалежність нагірний район Сасун (Іст. СРСР, І, 1956, 71); В Якутії відкрито ще один алмазний район (Наука.., 8, 1958, 19); Ворог шалено оборонявся в набережному районі (Гончар, III, 1959, 284); // чого. Місце, простір, у межах якого що-небудь відбувається. Коли людина сіє багато яких-небудь культур в районі польоту бджіл, то це не може не позначитись кінець кінцем на умовах її життя (Бджоли, 1955, 262); Район військових дій.
3. чого. Місцевість, що прилягає до чого-небудь або розташована поблизу чи навколо чогось. За маєтком, десь в районі залізниці, звивались чужі ракети (Гончар, III, 1959, 151); Черняк з новгород-сіверцями підступив до Житомира в районі Буди-Дубковецької (Довж., І, 1958, 180); Гуде бронепоїзд в районі Уссурі, проходить шляхом вогняним (Перв., II, 1948, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 442.