РАНЬ, і, ж., розм. Дуже ранній, ранковий час. Ляля ступила на ганок і мимоволі затрималась. Незважаючи на таку рань, було зовсім тепло (Гончар, Земля.., 1947, 131); Ще рань. Ще снами зборені, Лани дрімають зорані (Нех., Під.. зорею, 1950, 141); * Образно. Минав ніч, палає схід, Нових століть багріє рань, І України грізний хід Дзвенить в минулому з повстань (Мал., Звенигора, 1959, 314).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 451.