РИ́БНИЦТВО, а, с. Галузь господарства, що займається збільшенням і поліпшенням якості рибних запасів у природних водоймах та розведенням риби в штучних водоймах. Рибництво — важливе джерело збільшення продовольчих ресурсів нашої країни (Соц. твар., 3, 1956, 42); // Наука про біологічні основи рибоводних заходів, а також техніку розведення промислових видів риб. Міжнародний семінар у питаннях рибництва у внутрішніх водоймах відкрився в Ленінграді в Зоологічному інституті Академії наук СРСР (Рад. Укр., 23.VI 1965, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 529.