РИГОРИ́СТ, а, ч., книжн. Прибічник ригоризму. Правда, церков [церква] православна, котрої держалися русини, була надто строга і недоступна для таких ігрищ [містерій], котрі в очах православних ригористів являлись трохи що не бісівською забавою (Фр., XVI, 1955, 213).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 531.