РИЖО́К, жка́, ч., розм. Те саме, що ри́жик. Сидить рижок при соснині, Сироїжка при дубині (Пісні та романси… І, 1956, 106); * У порівн. Кремезний, як рижок (Номис, 1864, № 8586).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 532.