РИСУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до рисування; // Признач. для рисування. Фарб у нього не було, але Лідія Андріївна подарувала йому кілька рисувальних олівців (Тулуб, В степу.., 1964, 173); // В якому вчать рисувати. Як і в усіх інших мистецьких вузах, в художніх інститутах створено відділи для навчання без відриву від виробництва, організовано підготовчі курси, рисувальні класи (Мист., 3, 1962, 12); Навчаючись у Київській рисувальній школі свого родича — художника Миколи Івановича Мурашка, він [О. Мурашко] виявив там неабиякі творчі здібності (Вітч., 2, 1964, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 541.