РІВНОБІ́ЖНО. Присл. до рівнобі́жний. Деякий час обидві форми [«Дніпр» і «Дніпро»] вживаються рівнобіжно, з явною перевагою чимдалі форми «Дніпро» (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 550.