РІВНІ́СІНЬКИЙ, а, е. Те саме, що рівне́сенький. Він [поїзд] повз якось так мляво по безмірних рівнісіньких рівнинах, на маленьких стаціях [станціях] стояв не раз.. довго (Фр., III, 1950, 224).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 549.