РІДКОЗУ́БИЙ, а, е. З рідкими зубами. На самій передній парті сидить рідкозубий хлопець і апетитно їсть пиріжок з гарбузом (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 557.