Слово "різник" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РІЗНИ́К, а́, ч.

1. Той, хто забиває худобу або птицю на м’ясо. Лукія колись у селі бачила, як різник зарубав теля (Донч., III, 1956, 24); * У порівн. Злиняла гімнастерка.. на солдаті не була підперезана ременем, розстебнутий комір, безладно закочені рукава, як у різника (Ле, В снопі.., 1960, 215).

2. Продавець м’яса; м’ясник. Ще не мало йому приходилося у той день бігати. До хлібника, до різників, повара найняти (Мирний, III, 1954, 286).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 565.