РІЗНО́ВИД, у, ч.
1. Окремий вид якої-небудь загальної категорії, типу, явища і т. ін. У творчості М. В. Лисенка ми знаходимо майже всі жанрові різновиди опери, причому більшість з них з’явилася в українській музиці завдяки йому (Укр. клас. опера, 1957, 158); Найнопулярніший вид спорту — футбол — породив чимало різновидів: гандбол, пушбол, регбі, водне поло, баскетбол і навіть мотобол (Літ. Укр., 27.VIII 1965, 4).
2. У біології — група окремих представників, — у межах одного виду, що відрізняються певними особливостями від інших представників того самого виду; // Представник такої групи. У Судані живе особливий різновид сома. Під час 10-місячного бездощового періоду, коли висихають ріки та озера, сом поселяється в земляних нірках (Веч. Київ, 1.ХІ 1967, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 567.