РІ́СОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до рі́ска. — Чи проживе рибонька без водиці, чи розцвіте який квіточок [яка квіточка] без рісоньки небесної? Так і я не проживу без твоєї любові (Кв.-Осн., II, 1956, 336).
◊ [Й] рі́соньки в ро́ті не було́ (не мав, не ма́ла і т. ін.); [Й] рі́соньки в рот не брав (не бра́ла і т. ін.) — зовсім нічого не їв (не їла і т. ін.). [Марта:] Скажіть хоч ви йому, Олексію Григоровичу! Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (Мороз, П’єси, 1959, 232).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 576.