СА́ГО, невідм., с. Крупи із зерен крохмалю, добутого з серцевини сагових та інших пальм; сурогат цих крупів з картопляного та кукурудзяного крохмалю. На верхніх поличках знаходжу в слоїках саго і макарони (Коцюб., II, 1955, 263); Зменшили [солдатам] пайок саго на десять грамів. Це було тим більш загадковим, що ніхто ніколи в армії саго і в очі не бачив (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 468).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 9.