СА́ДКА1, и, ж., с. г. Акт статевого парування тварин. Порцію сім’я, виділену самцем під час одної садки, можна розділити на кілька частин і кожну з них використати для запліднення самок (Наука.., 10, 1958, 38).
СА́ДКА2, и, ж., мисл. Змагання в стрільбі по раніше впійманих птахах, яких випускають із клітки.
СА́ДКА3, и, ж., мет. Матеріали, закладені в металургійну піч для обробки. Новатори-сталевари, збільшуючи садку печі і підвищуючи її термічну потужність, економили час на кожній плавці (Чорна метал. Укр.., 1957, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 12.