САДО́К1, дка́, ч.
1. Те саме, що сад. — Не однакові зірочки на небесах, не однакові і дерева по садках (Кв.-Осн., II, 1956, 339); В їх і город великий і садок добрий, а поза садком лани (Вовчок, І, 1955, 169); Вітрець обернувся і війнув не в садок, а з саду (Сенч., Опов., 1959, 30); Пригадується йому гарячий полудень у колгоспному садку (Тют., Вир, 1964, 397); Кругом палацу зеленів густий садок, мов старий ліс (Н.-Лев., III, 1956, 294); * Образно. Перед нами, Мов по весні, почав цвісти садок Твоїх глибоких дум, гадок (Мирний, V, 1955, 298).
∆ Ботані́чний садо́к, рідко — те саме, що Ботані́чний сад (див. сад); Дитя́чий садо́к див. дитя́чий; Зоологі́чний садо́к, рідко — те саме, що Зоологі́чний сад (див. зоологі́чний).
2. Зменш. до сад. Мав собі [отець Іван] домочок і садок, і город,— невеличке, та хороше хазяйствечко (Вовчок, І, 1955, 9); Молодий Джеря перейшов невеличкий садок і поза хатою повернув на двір (Н.-Лев., II, 1956, 170).
САДО́К2, дка, ч.
1. Опущена у водоймище на спеціальному кріпленні дротяна клітка, в якій вирощують рибу. Що ж таке тепловодне рибоводство? Уявіть собі довгу низку дротяних кліток — садків, опущених у воду поперед теплої течії.. В кожну клітку весною запускається близько двох з половиною тисяч мальків коропа (Знання.., 5, 1974, 16); Застосування садків відкриває можливість вирощування дуже цінної риби в будь-яких проточних прісноводних водоймах (Веч. Київ, 12.III 1968, 4).
2. Приміщення для утримання, розведення і відгодівлі тварин, птиці. На 26-й день кроленят відсаджують в садок, а крільчиха робить гніздо і дає черговий окріл (Колг. енц., І, 1956, 655).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 14.