САЖНЕ́ВИЙ, а, е, САЖНЬОВИ́Й, а́, е́. Те саме, що саже́нний. Там [серед бланків телеграм і конвертів] знову був сажневий лист про якийсь аматорський концерт (Фр., VI, 1951, 252); Плямкою непотрібною здавалося простеньке платтячко Марусі, вузько нап’ялене на маленьку, вутлу фігурку, загублену в лісі.. спин, сажневих пліч (Хотк., II, 1966, 146); — Не даймо втекти, не даймо! — буйно гримів Хома, роблячи сажневі стрибки (Гончар, III, 1959, 373).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 15.