СА́КСИ, ів, мн. (одн. сакс, а, ч.). Група давніх германських племен, що населяли північно-західну Європу і Британію. Гомер, Вергілій та Пліній описують зображення на щитах переможців Трої. Півмісяць і хрест у готів, хрест над колом у франків, чорний кінь, лев і троянда у саксів, крук у датчан — усе це також зразки найдавнішої символіки (Наука.., 10, 1965, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 17.