САМИ́ЦЯ, і, ж. Особина жіночої статі у тварин, комах і т. ін. Вечорами можна помітити кажанів, які літають трохи повільніше від інших — це самиці, які несуть на грудях своїх малят (Наука.., 6, 1961, 54); Щупаки плили у прибережні води Вслід за самицями, як завжди, рік у рік… (Рильський, II, 1946, 210); // Жінка як носій жіночих статевих ознак; хтива, сластолюбна жінка. У жінці нічого не бачив більше [Славко], опріч самиці (Март., Тв., 1954, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 27.