САМОЗАСПОКО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., САМОЗАСПОКО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, док.
1. Заспокоювати себе.
2. Ставати самозаспокоєним. — В творчій роботі ти сама зростала. А як тільки самозаспокоїлась, зазналась, то й почала відставати од життя (Донч., V, 1957, 497).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 36.