САМОЗВА́НСТВО, а, с. Незаконне присвоєння собі чужого імені, звання тощо. Таємниці царського двору, найрізноманітніші випадки самозванства.. постійно привертали увагу тих письменників, яким не була байдужою доля країни (Рад. літ-во, 11, 1974, 50); — Ну, що ж, доведеться судитися з ним; притягти його за самозванство (Кулик, Записки консула, 1958, 192).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 37.