САМОНАПУВА́ЛКА, и, ж. Спеціальне обладнання з автоматичним подаванням води для напування худоби; автонапувалка. Вздовж стіни приміщення поставлені групові самонапувалки (Рад. Укр., 26.III 1964, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 40.