САМООЧИЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
1. тільки 3 ос., спец. Звільнятися внаслідок різних біохімічних процесів від домішок, бруду і т. ін. (про воду, грунт). Вода має дуже цінну властивість: вона здатна самоочищатися (Наука.., 3, 1968, 22).
2. перен. Очищати себе від чого-небудь, свої лави від когось, чогось зайвого, стороннього, ворожого.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 41.