Слово "самотинний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


САМОТИ́ННИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається і т. ін. без інших; самітний. Цей юнак зі своєю матір’ю та молодшим братом увійшли в самотинне життя Василя Архиповича свіжим струменем добра й спокою (Дор., Не повтори.., 1968, 40); Він полюбив гаї дрімотні, І тишу самотинних мрій, І зорі, й місяць золотий (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 48.