САМІ́СЬКИЙ, а, е, діал. Самі́сінький. Бувало, що приведе [Іван] когось, бувало, що вертається саміський (Круш., Буденний хліб.., 1960, 54); [Лев:] Небіжчик дід казали: треба тільки слово знати, то й в лісовичку може уступити душа така саміська, як і наша (Л. Укр., III, 1952, 227); Все той же [Дмитрик], той же саміський, лише дужий став (Хотк., II, 1966, 251).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 27.