САФЛО́Р, у, ч.
1. бот. (Carthamus L.). Південна трав’яниста рослина родини складноцвітих, з насіння якого одержують олію, а із суцвіть — фарбу. Сафлор іноді розводять на городах заради пелюсток, які використовують для забарвлення в жовтий колір тіста та інших продуктів (Ол. та ефір. культ., 1956, 331).
2. Червона і жовта фарби, виготовлені із суцвіть цієї рослини.
3. Ефірна олія з насіння цієї рослини.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 62.