Слово "свинуватий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СВИНУВА́ТИЙ, а, е, розм.

1. Такий, як у свині, подібний до свині. Отець декан прибирав урядову міну, яка.. так мало пасувала до його круглого і трохи, вибачте, свинуватого обличчя (Хотк., Довбуш, 1965, 22).

2. перен. Неохайний; // Нахабний. Якби не був свинуватий, то не був би і багатий (Укр.. присл.., 1955, 10); // Грубий, нечемний. — Тепер же я знаю, чого мужик інколи свинуватий. Скоро перейде його така біда одна, друга, то він потім учепиться й невинного чоловіка (Март., Тв., 1954, 205); — Чисту правду кажеш: ще дуже свинуваті ми, чоловіки,— погодився Марко (Стельмах, Правда.., 1961, 365).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 71.