СВІЖОВМИ́ТИЙ, а, е. Якого недавно або тільки що вмили; який недавно або тільки що вмився. Підійшов старший піонервожатий Бабак. Він, мабуть, щойно з постелі, свіжовмитий, з мокрого волосся аж капала вода (Збан., Малин. дзвін, 1958, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 81.