СВІЖОГО́ЛЕНИЙ, а, е. Який (якого) недавно або тільки що поголили; який недавно або тільки що поголився. Дуже чистенький, свіжоголений Бобецький стояв з капелюхом у руці обличчям до народу (Вільде, Сестри.., 1958, 261).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 81.