СВІТЛОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до сві́тло1 1. Після дослідів Лебедєва світловий тиск почали враховувати в усіх теоріях, що стосуються космічних процесів (Курс фізики, III, 1956, 350); Сидячи біля шофера, він невідривно дивився на світлову доріжку від фар (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 112); Світлові хвилі; Світлове випромінювання; // Який здійснюється, виконується і т. ін. за допомогою світла. По головній вулиці блимнула світлова реклама провінціального кіно (Епік, Тв., 1958, 179); Самотня, сиділа [Ольга], прикувавши погляд до світлового сигналу над дверима операційної (Дор., Не повтори.., 1968, 30).
Світлова́ газе́та див. газе́та; Світлова́ росли́на, бот. — рослина, що росте на відкритому, незатіненому місці; Світлова́ ста́дія, біол.— період розвитку рослини, під час якого основну роль відіграє освітлення. За характером світлової стадії соя є рослиною короткого дня (Зерн. боб. культ., 1956, 84); Світлови́й день див. день; Світлови́й рік див. рік.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 93.