СЕЗА́М, у, ч., бот. Те саме, що кунжу́т.
$ Сеза́м, одчини́сь: а) уживається як жартівливе заклинання, коли хтось прагне розгадати яку-небудь таємницю, подолати якусь перешкоду; ключ до здійснення заповітної мрії (первісно — заклинання в арабській казці, за допомогою якого розкривалася таємна скарбниця); б) (рідко) приємна несподіванка. Де-не-де, по кутках, стоять ясні безлісні гори, наче копиці зеленого сіна — і вся ця краса, несподівана й пишна, сміється щастям просто в лице. Ще за хвилину нічого не було видно — і от: «сезам, одчинись!» (Коцюб., II, 1955, 237).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 109.