СЕЗО́ННИК, а, ч. Сезонний робітник. Сезонників, які звичайно влітку складали половину штату, розрахували. І залишилися лише постійні (Коз., Сальвія, 1959, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 110.