СЕКРЕТАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Бути секретарем, виконувати обов’язки секретаря (див. секрета́р1). Коли б сталося таке, що Ви згодитесь секретарювати, то чи не міг би я попасти на Ваше місце..? (Коцюб., III, 1956, 160); Вона деякий час секретарювала в сільраді (Гончар, Тронка, 1963, 297); Секретарював на зборах бухгалтер колгоспу Кіндрат Рева (Минко, Ясні зорі, 1951, 112); Секретаря райкому партії Вогневика любили всі. Він секретарював у районі давно (Збан., Малин. дзвін, 1958, 157); Силантьєв секретарював у комсомольському осередку всього чотири місяці, але встиг гаразд придивитися до товаришів (Донч., II, 1956, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 113.