СЕКРЕ́ЦІЯ, ї, ж., фізл. Утворення й виділення залозами особливих речовин, необхідних для життєдіяльності організму. Сік квашених помідорів є потужним збудником шлункової секреції (Мед. ж., XXIII, 4, 1953, 71); Спадкову природу мають багато захворювань залоз внутрішньої секреції (Наука.., 3, 1967, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 114.