СЕКСТА́НТ, а, ч., спец. Кутовимірювальний інструмент для астрономічних і геодезичних спостережень, який складається з дуги, що дорівнює одній шостій частині окружності, і двох дзеркал. Штурман з допомогою секстанта визначає місце взяття проби [дна] (Веч. Київ, 30.VIІ 1957, 3); — Ані компаса на них [човнах], ані секстанта, ані іншого приладдя, щоб не загинути в морі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 370).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 114.