СЕКУЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Перетворення церковної і монастирської власності на світську, державну. За указом 1764 р. була проведена секуляризація (відібрання в казну) значної частини монастирських маєтків у Росії (Іст. УРСР, І, 1953, 344).
2. Вилучення чого-небудь із церковного, духовного відання і передача світському, цивільному. Секуляризація шкільного викладання; // перен. Звільнення від церковного, духовного впливу (в суспільній і розумовій діяльності, в художній творчості). Секуляризація суспільного життя.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 115.